Вибачте за паузу, друзі – кілька днів було трохи не до ралійного сайту. Зараз маю хвилинку.
>Так вийшло, що приблизно років в вісім я став стрімко втрачати зір, і цей процес доволі швидко довів мене до позначки «-8» на одному оці та «-9» на іншому. Тому після першого візиту в шкільний тир в рамках початкової воєнної підготовки воєнрук попросив мене більше ніколи туди не повертатись, бо хтозна, куди я лупану наступного разу. Власне, через це я примудрився дожити до 47 рочків, так жодного разу й не тримавши в руках вогнепальну зброю.
Але весь цей час я досить-таки системно тренував володіння іншими видами зброї, а саме: мозком, мовою та комп’ютером. Тому, коли перший шок від рашистської агресії пройшов, я знайшов собі справу, в якій я можу бути корисним, і займаюсь нею й зараз. Щоправда, деколи доводиться робити перерви на перебування в імпровізованому бомбосховищі, яке в минулому житті було «ямою» в гаражі. Дивно, доречі, як життя не відпускає мене від усього, що пов’язано з автомобілями – але менше з тим.
Так чи інакше, але ви вже й самі зрозуміли, що деякий час новин, пов’язаних з українським ралі, на нашому сайті не буде. Або будуть, але дуже рідко – хоча наразі я не уявляю, коли це може статись. Так, я міг би публікувати якісь коментарі відомих або невідомих спортсменів, як це роблять колеги по інших видах спорту – але шось мені підказує, що на це можна трохи почекати.
Але!
Я вам обіцяю, що, коли ми переможемо – в нас знову будуть шикарні гонки і чесні статті про них. А коли, знов-таки після перемоги, трішечки звільниться наш адмін (ох, а який насправді в нас адмін, шкода, що я не можу вам розповісти!), то ми зробимо сайт ще кращим, ніж ви його знаєте та любите. Тож просто почекайте, добренько?
Хочу сказати всім моїм друзям-ралістам, механікам, офіційним особам, вболівальникам та всім людям з нашого світу – величезне дякую. Всім, хто їздить туди-сюди країною, возить людей та вантажі, ремонтує техніку, купує все, шо потрібно «тут і зараз», облаштовує сховища, організує кібер-атаки, будує блок-пости з мішків піску і, звичайно ж, боронить країну зі зброєю в руках – земний уклін та моя найщиріша повага.
І пам’ятайте: попереду ще багато гонок. Шоб усі були мені на найближчому КЧ-0 без запізнень! Ну, ви в курсі.
Слава Україні!
Смерть ворогам!