«Трускавець Гран-прі»: на межі та поза нею

Чемпіонат України з гірських перегонів розпочався з традиційного міського етапу в Трускавці – и одразу ж дав привід для роздумів.

На жаль, перш, ніж розповідати безпосередньо про спортивний перебіг подій, ми змушені – вкотре вже! – акцентувати увагу читачів на аспектах змагань, пов’язаних з безпекою. Цьогорічна гонка в Трускавці запам’ятається кількома досить гучними аваріями за участі Віталія Юр’єва, Миколи Наговіцина, Юрія Кузьмінова та Дениса Горковчука. Оскільки відео одного з цих інцидентів опинилось в розпорядженні нашого проекту, пропонуємо вам переглянути його та обговорити трохи детальніше.

Отже, на перший погляд ситуація є досить дивною. На початку активного гальмування перед правим 90-градусним поворотом автомобіль Віталія Юр’єва раптово зриває з траєкторії, ставить боком та несе просто у стіну одного з будинків. Перше враження таке, ніби машина миттєво втратила керованість, наприклад, через прокол гуми – але всі колеса цілі. Що ж трапилось?

Насправді, поспілкувавшись зі спортсменами, ми дійшли висновку, що не єдиною, але головною причиною інциденту є певний фрагмент свіжого асфальту якраз в тому місці, де починається гальмування. Перед цим автомобіль трохи розвантажується на невеличкому горбочку, а коли знов отримує зчеплення з дорогою – одне з передніх коліс потрапляє на новий асфальт, тоді як інше лишається на старому. Завелика швидкість на прямій, занадто інтенсивне гальмування – і різниця в коефіцієнті зчеплення призводить до того, що машину миттєво розвертає та злизує з дороги, наче корова язиком.

Цей епізод дає можливість наочно зрозуміти, наскільки фатальні наслідки на асфальті може мати будь-яка дрібниця – навіть не помилка, а проста необачність. Не потрібні ані дощ, ані пробиті колеса – банальна різниця у властивостях дорожнього покриття! Навряд чи звичайний водій замислюється про це під час регулярного руху – але в спорті, коли змагання йде на межі можливостей, такі дрібниці стають аж надто важливими.

Так, ми маємо завдячити організаторам змагання за те, що в цьому місці, як і в решті небезпечних поворотів, не було глядачів – це зайвого разу демонструє необхідність наявності та виконання плану безпеки. Але уявіть, якби така ситуація склалась не в місті, а в лісі або горах, де на заваді автомобілю став би не будинок, а вікові дерева? Або навіть взагалі нічого, крім тоненького відбійника? Чи не писали б ми зараз зовсім іншу статтю в зовсім інших почуттях? І чи не зарано, зрештою, додавати в календар українського ралійного чемпіонату асфальтові траси – адже ми всі розуміємо, що така сама ситуація на гравії, скорше за все, не матиме аналогічних наслідків…

Втім, тема асфальтових ралі потребує окремої розмови – тому повернемось до Гран-прі Трускавця. Попри всі аварії гонка була доволі цікавою, про що свідчить навіть простий факт: за два дні змагань в трійку найшвидших пілотів абсолютного заліку потрапили п’ятеро спортсменів! Насправді, таке трапляється нечасто; тому результати однозначно варті нашої уваги.

В суботу, коли гонка йшла вулицями міста, досить несподівана боротьба розгорнулась між чинним чемпіоном країни Олександром Козловим та знаним кільцевиком Сергієм Юнашевим. Після двох залікових заїздів перевагу мав Козлов – але на третій підйом він не стартував, даючи таким чином Юнашеву шанс. Сергій скористався подарунком блискавично – він показав час, майже на секунду кращий за результат свого суперника, що в підсумку дозволило йому стати переможцем етапу. Третю сходинку урочистого подіуму посів ще один відомий кільцевик Володимир Апостолюк.

Але в неділю, коли змагання перемістились до Бориславу (точніше, на Бухівський перевал), лідери змінились. Цілком об’єктивно на більш швидкій трасі перевагу отримали пілоти повного приводу – той самий Козлов та минулорічний дебютант Іван Лобоцький; замкнув же трійку багаторазовий чемпіон в класі А2 Сергій Бабак. Зазначимо, що переможець першої гонки, Сергій Юнашев, цього разу не зміг нічого протиставити жодному з трьох суперників – і показав лише четвертий результат.

В класі А3 через фактичну відсутність Віталія Юр’єва та його напарника Дмитра Захарова (адже аварія, яку ми детально описали, сталась на самому початку залікових заїздів) боротьбу за перемогу вели Іван Ракус та Володимир Барна. Боротьба ця закінчилась внічию: в суботу на вищу сходинку подіуму піднявся Ракус, але в неділю він тільки в одній спробі був швидшим за свого опонента, тож перемогу отримав Барна. Втім, у всіх спортсменів – враховуючи тих, хто пошкодив свої автомобілі – тепер є багато часу: наступні етапи гірського чемпіонату заплановано аж на початок липня.