Перший погляд на список учасників гірської гонки «Ворота України» викликав певне розчарування: один з претендентів на нагороди, киянин Сергій Юнашев, на старт фінального змагання все ж таки не вийшов. Таким чином, абсолютне чемпіонство Олександра Козлова (як і «срібло» самого Юнашева) стало фактом ще до початку бойових заїздів – можливо, саме через це Козлов цього разу вирішив стартувати тільки на «покемоні», лишивши «лисицю», так би мовити, на лаві запасних. Рішення доволі логічне – особливо з огляду на те, що за тиждень Олександрові доведеться стартувати в гравійному ралі «Ворота України».
А от питання щодо третього місця в абсолютному заліку чемпіонату лишалось відкритим до самого кінця змагань – в першу чергу через яскравий виступ ще одного знаного спортсмена-кільцевика, Володимира Апостолюка. Киянин, відомий своїми блискучими результатами, цього разу був просто неперевершений, показавши кращий час не тільки серед моноприводу, а й серед усіх учасників гонки! При цьому – читайте уважно! – він посів перше місце з перевагою в 0,03 секунди над найближчим суперником, яким цього разу був Юрій Ростоцький. Просто неймовірна відповідь на питання «для чого в гірському чемпіонаті хронометраж ведеться з точністю до сотих часток секунди»…
Тож набраних за перемогу очок Апостолюку вистачило, аби випередити Дмитра Захарова і буквально в останню мить відвоювати «бронзу» абсолютного заліку чемпіонату. Ще красивіше було би, якби Апостолюк зробив «подвійний удар» і забрав також чемпіонство в класі А2 – але для цього йому, як не парадоксально, не вистачило суперників. Оскільки в класі цього разу стартували лише четверо спортсменів, перемога принесла Володимиру тільки 4,8 бали – і цього було замало, аби випередити Сергія Юнашева. Третє ж місце в цьому класі зберіг за собою Павло Лакушев – єдиний, хто цього разу виступав на автомобілі «Таврія».
Таким чином, найбільш драматичні події – як ми й передбачали – розгорнулись в дволітровому класі А3, де четверо пілотів мали розподілити між собою три комплекти нагород чемпіонату. «Нерви» почалися ще на вільних тренуваннях, коли один з претендентів, львів’янин Іван Ракус, припустився помилки і пошкодив передню частину своєї Honda CRX. «Залікувавши» рани, пілот продовжив відчайдушну боротьбу – але випередити головного суперника, Дмитра Захарова, так і не зміг. Тож Захаров після річної перерви повернув собі титул чемпіона України; щодо Ракуса, то він вперше в своїй кар’єрі здобув «срібло» чемпіонату, з чим ми його й вітаємо.
Але після того, як вирішилась доля чемпіонства, потрібно було дочекатись ще виступу напарника Захарова, Віталія Юр’єва, який мав стартувати серед других пілотів на тій самій Honda Civic Type-R, що й Захаров. І треба ж такому, що буквально на останніх кілометрах останнього залікового підйому Віталій помилився з перемиканням передач – і «спалив» вже чемпіонський двигун! На щастя, двох попередніх залікових заїздів Юр’єву вистачило, аби зафіксувати потрібний час і набрати завдяки цьому кількість очок, потрібних для здобуття «бронзи» за підсумками чемпіонату.
І знов-таки, ми акцентуємо увагу на щільності боротьби: Віталій випередив головного конкурента, Владислава Сінані, на 0,4 залікових бали!!! Тим, хто здивувався такому незвичному відриву, нагадаємо, що на фінальному етапі гірського чемпіонату очки нараховуються з коефіцієнтом 1,2 – звідси й десяті частки в набраних балах.
Що ж, гірський чемпіонат цього року склався навіть краще за попередній. Збільшилась загальна кількість учасників, відбулися не тільки абсолютний залік (що не дивно), але й три залікові класи (минулого року – лише один). В пелотоні фактично зникли нарікання на якість дорожнього покриття – всі етапи пройшли на відремонтованих відрізках доріг, що позитивно вплинуло на стан техніки. Так, не обійшлося без небезпечних аварій – але в усіх випадках постраждало лише залізо, що знов-таки не може не тішити. Все це дає надію на те, що гірські перегони зрештою стали на шлях розвитку, як це і має бути в країні, де є велика кількість унікальних карпатських доріг. Тож далі буде!
Фото © Андрій Заруцький, Анатолій Федун
