Насправді, цілком зрозуміло, що пілот, який виступає на автомобілі найслабшого класу, практично не має шансів виграти щось значне – майже завжди поруч є суперники на більш потужній та швидкій техніці. Якщо дивитись правді в очі, перемогу такий екіпаж може здобути лише у двох випадках – або він має винятковий талант, або потрапив у дуже сприятливі обставини.
Інколи ці два фактори співпадають – тоді й виникають такі унікальні речі, як, наприклад, лідерство Михайла Аверіна на «Таврії» в абсолютному заліку чемпіонату України 1996 року (ми писали про це в другій частині нашого «таврійського літопису»). Отже, давайте уважно подивимось – чи багато подібних прикладів знає історія українського ралі? Відмітимо, до речі, що всі автомобілі, про які нижче піде розмова, наразі не є списаними і можуть, за певних умов, знову вийти на старт ралійних змагань.
Колір: білий. Держ. номер: ВН 3404 ВО
Почнемо з машини, побудованої наприкінці 2007 року відомим одеським (нині покійним) спортсменом Олегом Бельським за ініціативи іншого одесита, Олега Свіріда. Протягом 2008 року екіпаж взяв участь у п’ятьох змаганнях чемпіонату України, але фінішу дістався лише двічі (причому, м’яко кажучи, на не дуже високих позиціях). Після цього ентузіазм Свіріда, вочевидь, зник – і виступати за кермом «Таврії» продовжив сам Бельський.
Протягом наступних років епізодичні виступи в етапах ЧУ з ралі та міні-ралі особливих успіхів Олегу не приносили – але в 2015 році зірки нарешті прийшли в рух і утворили щасливу комбінацію. Олег Бельський тричі протягом року виходив на старт етапів чемпіонату України – причому, через певний брак учасників, заявлявся в два різні класи, У1400 та У1600. І треба ж такому статись, що за підсумками сезону одесит став призером в обох заліках – переможцем в У1400 та віце-чемпіоном в У1600! Ба більше – він також став третім призером щойно сформованого тоді заліку Rally Legends, лише одним балом поступившись Сергію Чекану та двома Роману Козіну.
Звичайно ж, такі результати спричинила, перш за все, низька конкуренція в тодішньому пелотоні, особливо в його монопривідній частині. Тим не менше, в історію Олег Бельський увійшов як єдиний пілот, що виступав на «Таврії» і спромігся протягом сезону здобути призові місця в трьох різних заліках одного чемпіонату.
Колір: синій. Держ. номер: АЕ 0737 СТ
Ще одна «Таврія» приватної підготовки має дніпровське коріння – її в 2010 році побудував нікому не відомий на той час Денис Бондарєв. Після пробного стару в Кубку Лиманів Денис одразу сміливо взяв курс на чемпіонат України – і наступні чотири сезони провів виключно в ньому. Враховуючи, що в ті часи дистанція окремих етапів ЧУ перевищувала 150 км спецділянок, це був насправді рішучий крок для будь-якого власника «Таврії».
Вже в першому сезоні Бондарєв здобуває призове місце в надважкому ралі «Маруіполь», але продовження стає ще більш яскравим. Протягом чемпіонату 2011 року Денис та його штурман Олександр Загоскін виграють дві найскладніші гонки року – «Маруіполь» та «Александров Ралі», а на не менш підступній «Ялті» стають другими в заліковому класі. В підсумку це дозволяє екіпажу заслужено отримати чемпіонські кубки за підсумками того сезону.
В чому тут унікальність – запитаєте ви? Адже чемпіонський титул на «Таврії» здобували і Анатолій Лакушев, і Ігор Соустов… А ось в чому: саме Денис Бондарєв є єдиним в історії пілотом, хто, виступаючи на запорізькому ралікарі, двічі протягом сезону піднімався на подіум в міжнародних ралі (маємо на увазі «Ялту» та «Александров Ралі», які торік мали відповідний статус).
Колір: білий. Держ. номер: 806-12 КН
Коли мова йде про Олександра Медведченка, будь-який автомобіль, яким він керує, одразу стає легендарним – просто за замовчуванням. Така сама доля спіткала й «Таврію», на яку Олександр Михайлович пересів після кількох років виступів на Subaru Impreza GT та Seat Ibiza. Сталося це в 2012 році на ралі «Акерман»; дебют вийшов невдалим (схід через поломку трансмісії), а от продовження – дійсно історичним.
По-перше, необхідно відзначити просто феноменальну надійність ЗАЗівського ралікара в руках Медведченка: з 2013 по 2019 роки він вийшов на старт 22 змагань – і лише чотири раз не дістався фінішу! Менш, ніж 20% сходів – це показник, який підкорився буквально ліченим спортсменам за всю історію нашого ралі (звичайно ж, не враховуючи тих, хто стартував усього один чи два рази). Щодо власників «Таврій», то подібна надійність є взагалі унікальною.
Але справа не тільки в кількості фінішів. Насправді, Олександр Медведченко є єдиним спортсменом, хто зміг, виступаючи на «Таврії», виграти Кубок України з ралі в абсолютному заліку (це сталось в 2016 році)! Додамо до цього ще й чемпіонський титул в класі У1400, здобутий за рік до того – і отримаємо дійсно унікальне поєднання талановитого майстра та надійного автомобіля.
Колір: білий. Держ. номер: ВМ 7276 ЕМ
Найсвіжішою з-поміж «діючих» на даний час «Таврій» є машина, на якій в 2017 році почав виступати одесит Максим Шульженко. Послужний список цього автомобіля не є занадто довгим – на даний момент в її активі всього 11 стартів (порівняємо з 22 гонками машин Бельського та Медведченка або з 19 змаганнями автівки Бондарєва). Втім, навіть за короткий період «Таврія» Шульженка зуміла стати в певному сенсі унікальною.
Справа в тому, що протягом Кубку Лиманів 2018 року Максим не просто здобув чемпіонський титул з міні-ралі в класі Р5, але й зробив це, пройшовши всі 100% дистанції чемпіонату. Загалом Шульженко став автором досягнення, яке складно повторити – адже він довів до фінішу всі сім гонок, в яких виходив на старт за кермом «Таврії»! І тільки коли машина потрапила в інші руки, в неї стався перший в її житті технічний схід, автором якого, як не дивно, став досвідчений Сергій Фаюк, який орендував машину на ралі «Чумацький Шлях» 2020 року…
Отже, таким чином ми майже закінчили розповідь про історію українських ралійних «Таврій». Майже – тому що лишилась ще одна, доволі цікава глава, присвячена небагатьом прототипам, побудованим на базі ЗАЗівських машин. Втім, про це – в наступному матеріалі.
Далі буде
PS. Нагадаємо, що до 30-річчя українського ралі проект «Ралі в Україні» випустив серію настінних календарів на 2023 рік, які присвячені історії різних автомобільних брендів – в тому числі, й «Таврії». Бажаючі можуть замовити один чи декілька таких календарів, звернувшись за наведеними на сайті контактами, або через нашу сторінку в Facebook.
Фото © Олександр Василюк, Денис Сісін, Олексій Горбенко, Володимир Некрасов, Євген Сокур, Віктор Аджамський
