Повномасштабне вторгнення росії в Україну автоматично поставило на паузу наш автомобільний спорт – лиш в другій половині 2023 року потроху почали «оживати» окремі змагання з різних дисциплін. Цілком зрозуміло, що абсолютна більшість організаторів в своїх івентах акцентували не стільки спортивну, скільки соціальну складову – фактично, на кожному змаганні проводився збір коштів на ту чи іншу волонтерську допомогу армії. Не став виключенням і Галицький автоклуб, який поставив собі за мету за допомогою змагання зібрати кошти на підготовку позашляхового автомобіля для 128-ї окремої гірсько-штурмової закарпатської бригади ЗСУ.
Фатальний збіг обставин – буквально напередодні змагання на фронті сталася жахлива трагедія, жертвами якої стали якраз бійці 128-ї бригади. Вже після змагання на Закарпатті було оголошено триденну жалобу (через що, власне, і ми прийняли рішення відкласти публікацію цього матеріалу). Втім, запланований збір коштів не тільки мав місце на змаганні, але триває й досі – і бажаючі можуть долучитись до нього за наступними реквізитами:
Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/42CPHf6MDn
Номер картки банки:
5375 4112 0935 2389
Повертаючись безпосередньо до змагання, маємо перш за все відзначити, що воно пройшло в доволі незвичному для гірських гонок форматі. Зазвичай раніше протягом уїк-енду промоутер проводив юридично не одне, а два змагання, кожне з яких було окремим етапом чемпіонату України. Цього ж разу Галицький клуб пішов на експеримент – заїзди проходили протягом двох днів, але були частиною одного змагання, підсумки якого підбивались за сумою кращих часів, показаних як в суботу, так і в неділю. Оскільки змагання, само собою, не було етапом будь-якого турніру, така спроба стала дуже доречною з усіх точок зору.
За словами головного секретаря «Бескиду» Євгенії Єженкової, думки учасників щодо експериментального формату розділились. «Дводенне змагання цікаве, серед іншого, через зміну погоди, – розповіла Євгенія проекту «Ралі в Україні». – Хоч траса була одна й та сама, але в суботу було сухо, а в неділю йшов дощ, і це зробило результати більш непередбачуваними. Комусь це сподобалось, а хтось все ж хотів би, щоби це були два окремі змагання. Насправді, наразі це просто привід для дискусії, оскільки остаточного рішення на майбутнє в організаторів нема».
Інша відмінність «Бескиду»-2023 від більшості минулих змагань – можливість стартувати не тільки на спеціально підготовленому автомобілі, а й на звичайній міській автівці, яка відповідає вимогам ПДР. Колись давно некаркашені автомобілі вже допускали до гірських гонок, але з часом від цього відмовились з міркувань безпеки. Втім, з точки зору популяризації спорту та долучення до нього нових прихильників такий захід є вельми ефективним, що й підтвердив «Бескид»: з двох десятків учасників більше половини виступало якраз на власних «цивільних» авто.
Загалом, тема допуску до професійних змагань учасників на «звичайних» машинах в найближчому майбутньому стане дуже актуальною – адже після закінчення війни стане очевидним, що парк спортивної техніки, готової до змагань, у нас значно зменшився. Таким чином, для того, аби надати автоспорту нового поштовху, промоутерам однозначно доведеться спрощувати умови, необхідні для участі в змаганнях. В цьому сенсі цікава думка одного з львівських спортсменів, Юрія Бішко, який вважає, що вихід полягає в залученні до процесу інструкторів та вихованців спеціалізованих шкіл водіння – це, щонайменше, гарантує певну адекватність майбутніх учасників та їхнє розуміння ризиків автоспорту.
Так чи інакше, але й результати гірської гонки «Бескид» певною мірою підтверджують те, що спортивний результат не завжди залежить від рівня підготовки техніки. Так, два кращі результати за підсумками змагання показали досвідчені спортсмени – Іван Лобоцький на ралійному Mitsubishi Lancer Evo та Дмитро Захаров на Honda Civic Type R. А ось третій час за сумою залікових підйомів – на рахунку Олександра Худи, який виступав на «цивільному», ще й дизельному BMW 328. Звичайно, до цього результату можна ставитись по-різному (згадавши, наприклад, про невелику загальну кількість учасників) – але факт лишається фактом: спортсмени-аматори цілком здатні скласти основу майбутнього післявоєнного пелотону.
В цілому, проведення першої з початку повномасштабної війни в Україні гірської гонки є однозначно позитивним сигналом для всіх прихильників цього виду спорту. Оскільки всі без виключення траси гірських змагань знаходяться в найбільш віддаленому від фронту регіоні країні, цілком можливо проведення в 2024 році в Карпатах вже не одного, а серії змагань. Не факт, що ця серія матиме найвищий статус чемпіонату України – але це питання явно не найближчого часу. Зараз ми можемо тільки порадіти за тих спортсменів та вболівальників, хто хоча б на два дні відчув себе в рідній стихії – і продовжимо підтримувати ЗСУ, без яких жодні надії на відродження спорту не варті й розірваної покришки.
Фото © Євген Хитрук, Мар'ян Храбатин
