Давайте будемо об’єктивними: проведення гірської гонки в Кам’янському (колишній Дніпродзержинськ) мало як свої плюси, так і свої мінуси. З одного боку, розширення географії автоматично долучало до чемпіонату нових учасників – щонайменше, дніпровських спортсменів, для яких фінал був би домашньою гонкою. Це позитивно вплинуло б на загальну кількість стартуючих за підсумками сезону – і допомогло би набрати потрібний кворум, необхідний для формального визнання чемпіонату таким, який відбувся. Адже поки що жоден із залікових класів не набрав кількості учасників, достатньої для присвоєння кращому з них чемпіонського звання.
З іншого боку, за підсумками шести етапів, які вже відбулися, питань щодо переможців чемпіонату в абсолюті та класі А3 вже не лишилось – чисто математично львів’янин Дмитро Захаров достроково став недосяжним для решти конкурентів. Легко здогадатись, що за таких умов ані самому Захарову, ані його конкурентам досить дорога та складна з логістичної точки зору подорож до Кам’янського ставала непотрібною. Отже, етап неминуче втратив би вагому частину постійних учасників турніру.
І добре б, якби траса в Кам’янському була достатньо цікавою – в такому випадку хоч якась кількість спортсменів вирушила б туди, навіть не маючи турнірної мотивації. Але ж ні: фактично в рівнинному місті прокласти трасу, яка мала б достатній перепад висот, просто неможливо. А в тій конфігурації, яку всі ми бачили минулого року, гонка могла називатись гірською хіба що за формальними ознаками: роздільний старт, певна кількість тренувань та залікових заїздів тощо. Горами ж, як такими, в Кам’янському і не пахне.
Враховуючи всі ці фактори, організатори чемпіонату прийняли важке, але обгрунтоване рішення – перенести місце проведення фіналу в Карпати, у добре відому прихильникам спорту Східницю. При цьому нову дату проведення змагання було обрано таким чином, щоби воно передувало проведенню чергового, п’ятого етапу чемпіонату України з ралі. Точніше кажучи, гірська гонка – за новим планом – пройде в п’ятницю, 6 вересня, а ралі – відповідно в суботу та неділю, 7 та 8 вересня.
Звичайно ж, від цього рішення програли спортсмени з Дніпра та сусідніх міст – оскільки вони втратили одну з небагатьох можливостей стартувати, не витрачаючи зайвих коштів на логістику. Але чемпіонат, як такий, навряд чи втратив щось. Скоріше, навпаки, він дещо придбав.
По-перше, яку б трасу біля Східниці не обрали організатори для фінального змагання, це однозначно буде справжня гора зі справжніми перепадами висот. По-друге, більшість постійних учасників чемпіонату, чиї бази розташовано в карпатському регіоні, майже гарантовано візьмуть участь у фіналі. І по-третє, з великою імовірністю, певна частина учасників ралі «Ворота України» не відмовиться приїхати на день раніше, щоби стартувати в гірській гонці – хоча б у якості тренування. А це, в свою чергу, дасть бажане наповнення всім заліковим класам, включаючи навіть повнопривідний А4 – принаймні, на це можна сподіватись.
Отже, рішення організаторів, хоча й не є запланованим, але ситуативно здається вірним. Практика проведення етапів гірського чемпіонату напередодні ралійних змагань мала місце декілька років тому, і загалом себе виправдовувала. Тож, можливо, пригадавши забуту традицію, галичани знову повернуться до неї наступного року?
Фото © Олег Ткачов, Володимир Некрасов
