Відповідь на питання, винесене на початок цього матеріалу, здається легкою – якщо етапи об’єднані, то, звісна річ, вони мають спільного організатора та регіон проведення. Але крім цього нам – вболівальникам та спостерігачам – хотілося бачити ще одну спільну складову, а саме – пелотон. На превеликий жаль, виходячи з попереднього списку заявлених учасників, на це ми чекали марно.
Насправді, здавалося б – якщо ти вже вирушаєш у далеку подорож до Карпат, щоби стартувати в ралі, то чому б тобі не виїхати на день раніше та не взяти участь ще й в горі? Нібито логістичні витрати зростуть не суттєво, а бойових кілометрів отримаєш більше; та й «розігрітися» перед складнішою ралійною гонку не завадило б. Теоретично – так; на практиці – на жаль, ні.
Порівнявши списки майбутніх учасників гори та ралі, ми бачимо лише два спільні прізвища – це кияни Борис Ганджа та Володимир Кондратенко, які все ж таки вирішили влаштувати собі «гірську» розминку. Жодних турнірних завдань в цих пілотів нема й не може бути, оскільки а) вони не брали системної участі в гірському чемпіонаті та б) повнопривідний клас А4 в будь-якому разі вже не відбудеться. Тож маємо справу з «участю заради участі» в чистому вигляді.
Водночас, ніхто з постійних учасників гірських змагань у свою чергу не наважився подати заявку ще й на ралі. Зокрема, дуже шкода, що цього не зробив швидкий закарпатець Вадим Трутнєв, який кілька тижнів тому повернув до свого гаражу кіт-кар Lada 2112. Добре відома «гроза моноприводу», на якій Вадим в 2006 році виграв чемпіонський титул в класі А3, багато помандрувала Україною – з Ужгорода вона вирушила до Одеси, далі в Донецьк та Маріуполь… Дійсно цікаво було би побачити Трутнєва та його «колишню» на гравійних ділянках, але – здається, не цього разу.
Втім, навіть попри невелику кількість учасників (наразі в заявочному списку присутні лише 20 прізвищ) «Ворота України» обіцяють бути вельми напруженим змаганням. Фактично, з-поміж претендентів на чемпіонський титул в заявці відсутній лише одесит Руслан Топор; щодо решти – Юрія Хоміцького, Антона Корзуна та Олександра Козлова, – то всі вони готові до чергового побачення. Сподіваємось, що кожен з них, як і ми з вами, чітко усвідомлює ціну будь-якої помилки – адже карпатський етап є передостаннім в цьогорічному чемпіонаті.
Окремо виділимо присутність в заявці двох дуже сильних пілотів, які математично вже не претендують на перемогу в сезоні – це вже згаданий Борис Ганджа та Юрій Шаповалов. Попри відсутність турнірної мотивації, обидва в жодному разі не їхатимуть «у пів-педалі», а тому легко можуть відібрати важливі очки в будь-кого з трійки фаворитів чемпіонату. Ба навіть більше – швидкість Ганджі, яку він демонстрував на попередніх етапах чемпіонату, дозволяє називати саме його найбільш імовірним лідером цього змагання.
Це, у свою чергу, означає, що на «Воротах України» потенційно може бути повторено рекорд з кількості різних переможців етапів в ході одного чемпіонату України. Наразі гонки в 2019 році вигравали четверо – Корзун, Горбань (в заліку ЧУ – Хоміцький), Топор та Козлов, – тоді як рекордного 2001 року переможців протягом сезону було п’ятеро: Петренко, Салюк, Ростоцький, Александров та Разумовський.
Так само напруженою є ситуація і в монопривідних класах 2WD та 2WD Open, в кожному з яких на перемогу також претендує щонайменше по троє пілотів. І знов-таки, всім конкурентам цього разу потрібно зберігати цілковитий спокій та розважливість – бо часу на виправлення помилок, якщо такі будуть, вже не залишиться. Фактично, для кожного з претендентів на чемпіонство схід на «Воротах» означатиме прощання з цьогорічними амбіціями – а відтак, на перший план виходить надійність техніки та чіткість пілотажу.
Насамкінець нагадаємо, що, крім чемпіонату України, ралі «Ворота України» входить також до заліку національної серії Кубок Карпат, причому в якості фінального етапу. За відсутності будь-якої офіційної таблиці результатів цього турніру розібратись в актуальному становищі не зовсім легко. Але неофіційні розрахунки підказують, що на перемогу математично претендують декілька пілотів, з яких на старт вийдуть шестеро: Корзун, Рудьковський, Шиков, Євдокимов, Курбатов та Івченко (причому найкращі шанси якраз в останнього).
То як, чекаємо на нові сенсації?
Фото © Олександр Василюк
