Хронологічно першими закінчили сезон-2022 Сергій Потійко з Іваном Мішиним, які цього року стали беззаперечними рекордсменами серед українських спортсменів за абсолютною кількістю ралійних стартів. Після прикрої невдачі в Утені, де в Потійка фактично з рук вислизнуло призове місце в чемпіонаті Литви, українці доволі впевнено провели фінальний етап чемпіонату Естонії на легендарному острові Сааремаа.
163 екіпажі на старті ралійної гонки – це важко уявити собі навіть, якщо ти просто глядач. Що ж казати про спортсменів, яким потрібно вибороти серед такої кількості конкурентів якомога вищу позицію? Певний психологічний нюанс полягав ще й в тому, що Сергієві Потійку потрібно було зламати неприємну традицію – адже чотири роки поспіль в останній гонці сезону (де б вона не проходила) він жодного разу не дістався фінішу. І зрештою це вдалося зробити: український екіпаж безпомилково подолав дистанцію ралі «Сааремаа», посівши в абсолютному заліку 28-му позицію з-поміж 95-ти тандемів, що фінішували. Гідне завершення доволі стабільного, хоча й невдалого з турнірної точки зору сезону.
За два тижні після цього увага українських вболівальників була прикута до Каталонії, де в фінальному раунді чемпіонату Європи вперше для себе взяли участь Антон Корзун та Павло Кононов. Окрім того, що це був перший заліковий старт киян цього року, треба відмітити також, що й техніка цього разу була для хлопців абсолютно новою – Ford Fiesta Rally3. Можливо, хтось вважатиме це надмірно сміливим експериментом – але, як свідчить напис на машині Антона, Bravery is in our DNA («Сміливість – у нашій ДНК»).
Дебют екіпажу в єврочемпіонаті також не назвеш аж надто вдалим – вже на першій спецділянці Корзун пробиває колесо і фінішує фактично на диску. Закінчення дня також було не таким, як мріялось: послизнувшись на винесеному із узбіччя гравії, екіпаж вдарився лівим боком машини у скелю, що унеможливило подальший виступ без ремонту. Повернувшись наступного дня в гонку за системою ре-старту, Корзун та Кононов зрештою довели справу до кінця, фінішувавши на 15-й позиції абсолютного заліку.
Звісно ж, дане викладення подій є суто конспективним – насправді ж, хлопці привезли з Каталонії значний багаж нових знань, досвіду та фактичної інформації. Більш детально проекту «Ралі в Україні» розповів про це Павло Кононов, тож за кілька днів чекайте на його розгорнуте інтерв’ю, яке вже готується до публікації.
Зрештою, в останні вихідні жовтня цілковитою несподіванкою став європейський виступ ще одного екіпажу з синьо-жовтими прапорцями на вікнах. Цього разу мова йде про дует Олександра Мельничука та Любомира Шумакова, який взяв участь в румунському ралі «Брашов» на нещодавно придбаному Mitsubishi Lancer Evo X. Звичайно ж, ім’я Любомира Шумакова є чудово відомим будь-якому прихильнику українського ралі, тоді як Олександр Мельничук є фігурою не настільки відомою. Відзначимо, що більшість його автоспортивних стартів прийшлися на змагання з гірських гонок; в ралі ж Мельничук відмітився лиш раз, причому це було майже 15 років тому, на ралі «Буковинська Зима» 2008 року.
Від не надто досвідченого екіпажу легко було очікувати помилок – але результати дебютантів перевершили всі очікування. З першої ж спецділянки Мельничук та Шумаков впевнено закріпились в першій трійці свого залікового класу, жодного разу з неї не випавши до самого фінішу. Ба більше, почувши впевненість, хлопці навіть виграли дві останні спецділянки – й, хоча на підсумковому результаті це не позначилось, таким результатом не можна не пишатись. Сподіваємось, що найближчим часом і цей екіпаж розповість нам дещо більше про свій дебют – а також, можливо, про подальші плани на 2023 рік…
Фото © Янне Веєтоусме, TECE Binotel Racing Team, Олександр Мельничук
