Наразі чіткої впевненості в тому, що чемпіонат України з ралі 2023 року відбудеться, немає ні в кого. Все, що ми маємо зараз – це п’ять заявок від організаторів змагань, які пропонують провести п’ятиетапний турнір в період з липня по листопад. Втім, абсолютно зрозуміло, що жодних реальних кроків до реалізації цього плану ніхто поки що не робив – тож чемпіонат нині існує лиш на папері.
Але, безвідносно до того, говоримо ми про чемпіонат 2023 чи 2024 року, цілком очевидно те, що його формат буде суттєво відрізнятись від того, яким був ЧУ-2021. При цьому одним з головних чинників, які тягнуть за собою зміни в регламенті, є необхідність усіма можливими способами зменшити витрати всіх учасників процесу – як спортсменів, так і промоутерів. За умов війни та спричиненої нею економічної кризи всім нам, погодьтесь, є куди витратити вільні кошти (якщо такі взагалі є). Тож, на перший погляд, здешевлення ралійного процесу виглядає як одна з головних умов його відродження.
Але, якщо перейти від загальних фраз до конкретики, питання стає не таким вже й простим. Економити? Добре, але на чому? Одним з варіантів часто називають скорочення змагальної дистанції етапів ЧУ, а також дозвіл (бодай і тимчасовий) на триразове проходження тими самими ділянками. Здавалося б, для організаторів це буде вагомою економією – адже за таких умов їм доведеться готувати менше кілометрів доріг. Втім, є й інша точка зору на це питання…
«Як спортсмен, я категорично проти триразового проходження по СД в одному напрямку, – каже віце-чемпіон України з ралі 2021 року, керівник команди DENSO X-Team Юрій Хоміцький. – Я краще сплатив би збільшений стартовий внесок, якщо немає інших варіантів, аби тільки не вбивати машину. На жаль, наші дороги в багатьох випадках такі, що навіть друге проходження дуже шкодить автомобілю, а третє його просто вбиває. Тому я рішуче проти триразового проходження тих самих ділянок – адже це просто нищівно для техніки.
Щодо дистанції, то вона також має лишатись на рівні 100 км чи трохи більше. Поясню, чому. Припустимо, що влітку або восени цього року в Україні все ж таки відбудуться якісь ралійні змагання. З великою імовірністю, до нас приїдуть закордонні колеги, товариші – навіть не стільки змагатися, скільки просто підтримати спорт в нашій країні. Як гадаєте, вони будуть щасливі проїхати по дві тисячі км з Литви чи Латвії, щоби за фактом отримати 50-60 км спецділянок? Так, один раз вони все одно приїдуть – але вдруге вже не повернуться.
Те саме стосується й триразового проходження СД. Один раз можна ризикнути і взяти участь в такій гонці. Але коли потім пілот порахує витрати на ремонт автомобіля, то побачить, що одне таке ралі в Україні коштує, як цілий рік в Балтії. І на цьому візити іноземців скінчаться».
Слова Юрія звучать, як завжди, обгрунтовано – адже він один з тих, хто під час війни пригнав з-за кордону та відремонтував безліч автомобілів для ЗСУ, тож має добрі зв’язки з європейськими колегами. Насправді, багато іноземних спортсменів та команд виказували намір взяти участь в українських змаганнях, як тільки їх проведення стане можливим та безпечним. Але як зробити так, щоби ці спортсмени дійсно не обмежились єдиним «візитом ввічливості» в нашу країну, а повертались до нас ще і ще раз?
«Коли ми переможемо у війні, Україна матиме великий шанс на перезавантаження, – впевнений Хоміцький. – Як в усьому житті, так, зокрема, й в автоспорті. Але цей шанс буде лиш один, і ним треба скористатись. Потрібно докорінно змінити підхід до проведення змагань; в першу чергу в тому, що стосується їх висвітлення та популяризації. Потрібно долучити нових, молодих людей з сучасними професійними поглядами та сучасними знаннями про можливості інтернету, соціальних мереж тощо.
Старе покоління – до якого я, до речі, вже відношу й себе – має виконувати тільки консультативні функції в спортивному та технічному плані. А організацією подій, власне самим шоу, мають займатись молоді професіонали. Тоді ралі має шанс на оновлення, відродження. В іншому разі, якщо ми продовжимо проводити гонки так, як це було роками, ралі просто вмре.
Щодо 2023 року – на мою думку, нам зараз просто не потрібний великий чемпіонат з багатьох етапів. В кращому випадку можно провести одне-два змагання з нормальною дистанцією, на максимально можливому рівні. Ці змагання дозволять отримати загальне розуміння – хто з нас в принципі готовий повернутись до автоспорту. І це не тільки про спортсменів, але й про суддів, про маршалів, про механіків. А тоді, отримавши це розуміння, можна ставити за мету на 2024 рік повне перезавантаження ралі, як такого».
Фото © Євген Олейніков, Михайло Овсяник, Володимир Некрасов
