Думка, яку висловив в інтерв’ю проекту «Ралі в Україні» Юрій Хоміцький, спала до душі багатьом – насправді, а чому б не обмежитись в 2023 році проведенням двох ралійних змагань? Це б значно скоротило витрати потенційних учасників, але водночас дозволило «звірити годинники» всім – і організаторам, і вболівальникам, і спортсменам (в тому числі й закордонним). Зрештою, наразі взагалі невідомо – чи знайдеться в країні достатньо бажаючих вийти на старт або працювати на ралі…
Але в даної пропозиції виявився один, але суттєвий мінус – адже, згідно чинних вимог Міністерства молоді та спорту, будь-який чемпіонат України, в тому числі й з автомобільного спорту, має складатись щонайменше з чотирьох етапів. Отже, двох ралі для цього недостатньо. З іншого боку, якщо змагання не матимуть статусу чемпіонату, їх проведення взагалі стає під великим питанням – починаючи від отримання дозволів і закінчуючи залученням бодай якихось спонсорів або меценатів. Тож яким може бути вихід з цього замкненого кола?
«Я поділяю думку Юри Хоміцького стосовно того, що поточного року нам не потрібно планувати багато змагань, – підтримав свого колегу абсолютний чемпіон України з ралі 2018 року Борис Ганджа. – Двох цілком достатньо. А зберегти потрібну кількість етапів в чемпіонаті допоможе проведення «подвійних» уїк-ендів, коли одне дводенне змагання з великою дистанцією умовно поділяється на два залікові етапи з окремим нарахуванням очок. Тобто гонка, як і раніше, йтиме два дні, але один з них буде вважатись першим етапом ЧУ, а наступний – другим».
Дійсно, подібна практика є поширеною в Старому Світі – наприклад, коли певна країна приймає в себе етап чемпіонату Європи. Загальна дистанція в 200-300 км, яка є нормальною для європейської першості, розділяється, умовно кажучи, навпіл – і кожна половина є окремим етапом національного чемпіонату. Відповідно, для кожного з цих етапів складається свій пакет документації, проводяться відповідні процедури – але, в будь-якому випадку, це значно дешевше, аніж проводити два окремі змагання (перш за все, за рахунок логістичних витрат).
До речі, аналогічний прецедент свого часу було створено й в Україні – щоправда, це стосувалось регіональної гоночної серії. Так, в жовтні 2017 року два етапи Кубку Карпат пройшли протягом одного уїк-енду – в суботу відбулося ралі «Ворота України», а в неділю ралі «Галіція». При цьому використання спільних локацій (штаб ралі, техком, урочисті церемонії) суттєво зменшило витрати як спортсменів, так і організаторів.
«На мою думку, Галицький автоклуб знову може поєднати два заявлені етапи ЧУ, «Галіцію» та «Ворота України», в одному змаганні, – конкретизує Ганджа. – Так само можуть вчинити Прикарпатський та Буковинський автоклуби; адже ралі «Трембіта» та «Буковина» використовують спецділянки, які знаходяться на невеликій відстані одна від одної. В результаті ми отримаємо два повноцінні змагання, які вмістять в собі необхідні чотири етапи чемпіонату.
Що ж до ралі в Житомирській області, то я б ставився до цієї ідеї обережно. Хто зможе взяти на себе відповідальність за безпеку кількасот людей, які з’їдуться на змагання в безпосередній близькості від кордону з Білоруссю? Але ж саме безпека є зараз найголовнішим критерієм вибору гоночних локацій.
Тому я б вносив житомирську гонку в календар лише з якоюсь умовною позначкою. Якщо обставини, які складуться на той час, дозволять організатору провести це змагання – супер, буде чудово. Але якщо ні, то решта чемпіонату не має постраждати від цього».
Загалом ідея «подвійних» етапів виглядає доволі розумною, особливо в воєнний або пост-воєнний період. Єдине, чим можуть бути незадоволені спортсмени – це браком часу на ремонт між двома такими етапами. Адже, в разі серйозних пошкоджень автомобіля на першому етапі, пілот фактично лишається шансів взяти участь в другому…
«Так, можливо, це не дуже влаштує тих, кому важливі призові кубки та залікові очки, – погоджується Борис Ганджа. – Але, як мені здається, для більшості спортсменів перемога в цьогорічному чемпіонаті не буде першочерговою метою. Головне зараз – не втратити наші спільні надбання, досвід організації змагань, спортивні навички, які стануть у нагоді, коли проведення повноцінного чемпіонату знов буде можливим».
Що ж, схоже на те, що колесо нашої історії зробило повний оберт – адже, як відомо, перший чемпіонат України з ралі, який відбувся в 1994 році, також складався усього з двох змагань. Тоді майже всім – і організаторам, і спортсменам – довелося розпочинати з нуля. Ми зараз, як не дивно, знаходимось в кращій ситуації, оскільки маємо власний 30-річний досвід проведення ралійних змагань. Тож, можливо, саме час ним скористатись?
Фото © Сергій Холодило, Віктор Аджамський
