Не стали виключенням і ралійні змагання, деякі з яких якщо й пройдуть ще коли-небудь, то очевидно не найближчим часом. Але ми не маємо права забувати ті сторінки нашої історії, які свого часу дарували нам стільки радісних та щирих емоцій. Тому ми починаємо серію оповідань під загальною назвою «Втрачені гонки» – сподіваючись при цьому, що всі вони рано чи пізно повернуться додому.
Вперше ралі «Донбас» з’явилось в календарі українських змагань в 2007 році (звичайно ж, якщо мати на увазі виключно історію нашої незалежної держави). Процес підготовки до цієї гонки був доволі складним та сумним – адже незадовго до того, як він розпочався, в Болгарії загинув найвідоміший український спортсмен, тодішній голова комітету ралі FAU Андрій Александров. До того ж, здобувши перемогу на ралі «Ялта», Олександр Салюк-молодший математично оформив свій другий титул абсолютного чемпіона України; тож турнірної необхідності в фінальному, сьомому етапі чемпіонату –принаймні для лідерів – вже не було. Сукупність цих факторів викликала в ралійному суспільстві певні настрої щодо відміни ралі «Донбас» – як то кажуть, «за непотрібності».
Втім, організатори, найбільш активними з яких були відомий спортсмен Олександр Фельдман та тележурналіст і режисер Антон Косенко, не мали жодних сумнівів: запланована подія має відбутись – щонайменше, як знак поваги до загиблого друга та колеги. І попри всі традиційні складнощі з бюджетом та підготовкою повністю нової траси, гонка все ж пройшла, зібравши, щоправда, усього 26 учасників (найменша кількість в тому сезоні).
Свого часу ми досить детально описували події тих днів, як в репортажах, так і в форматі «Особливого погляду». Гонка вийшла доволі драматичною: розв’язка настала на останньому допі, коли поломка шарової опори на машині Юрія Протасова віддала перемогу Олександрові Салюку-старшому. Підкреслимо, що більшість учасників висловлювали задоволення трасою та рівнем змагання, а певні недоліки в організації вважались «дитячими хворобами». В підсумку ралі «Донбас» було включено і в календар наступного чемпіонату України.
На жаль, на початку 2008 року в українському ралі розгорнулось протистояння між організаторами змагань та промоутером всього чемпіонату Євгеном Червоненком. Наслідком цього, серед іншого, стала відмова донецьких організаторів від проведення ралі «Донбас», яке було оперативно замінено херсонським «Чумацьким Шляхом». Оскільки саме того року в чемпіонаті дебютувало ралі «Маріуполь», донеччина без «свого» ралі не залишилась – і протягом кількох років розмови про відродження «Донбасу» не було.
Але в 2012 році ралі «Донбас» отримало другий шанс – тепер вже як фінальний етап Кубку Лиманів. Траса, розташована поблизу містечка Зугрес, містила в собі 18 кілометрів поворотів та трамплінів; згідно лиманівських традицій, подолати її було потрібно шість разів, по три в кожен бік. Цього разу на старт вийшло аж 49 екіпажів; впевнену перемогу тоді здобув Віталій Пушкар, випередивши одного зі співорганізаторів змагання, Михайла Анісімова.
Цікаво, що головним бенефіціаром цієї перемоги став харків’янин Антон Кузьменко, який до останнього претендував на перемогу в Кубку Лиманів, але на фінальну гонку приїхати не зміг. Власне, утримавши за спиною Анісімова, Пушкар не дозволив йому набрати необхідну кількість залікових балів, що зрештою зробило Кузьменка володарем Кубку Лиманів 2012 року.
Ще більш цікава історія сталась на цій же трасі за рік, знов-таки під час проведення фіналу Кубку Лиманів-2013. Через погану дощову погоду старт змагання було відкладено; оскільки Михайло Анісімов і тепер виконував певні організаційні обов’язки, його екіпаж спізнився на старт першої спецділянки. Незважаючи на наявні аргументи, спортивні комісари визнали обставини цього запізнення форс-мажорними і не призначили Михайлу жодної пеналізації. Втім, на підсумки всього турніру це суттєво не вплинуло: володарем Кубку вчергове став Володимир Петренко, а Михайло Анісімов вдруге поспіль завершив сезон на другому місці.
Перемогу ж в цьому драматичному ралі здобув молодий дніпровський пілот Дмитро Радзівіл – це була перша та, як показало життя, остання перемога цього спортсмена в абсолютному заліку будь-якого ралійного змагання. Протягом наступного, 2014 року він декілька разів вийшов на старт в Італії, після чого фактично завершив кар’єру ралійного пілота – так само, як і більшість молодих талановитих українських гонщиків того часу.
Само собою, не проводилось більше й ралі «Донбас» – через російську агресію та утворення так званої ДНР територія поблизу Донецька перестала бути контрольованою Україною. Що ж, маємо надію, що найближчим часом ситуація зміниться на краще, і всі українські землі повернуться до своєї законної держави. І хтозна – можливо, за кілька років ми станемо свідками чергового, третього відродження ралі «Донбас» в статусі етапу якоїсь з українських ралійних серій…
Фото © Сергій Холодило, Олексій Горбенко
