Насправді, пояснити цей факт зовсім нескладно – достатньо подивитись на перелік тих 4WD-пілотів, які брали участь в гірських гонках, наприклад, протягом минулого року. Очевидно, що головну надію організатори покладали саме на них – тих, хто системно виказував цікавість до даної дисципліни. Нажаль, в кожного виявились свої причини не приїхати минулого уїкенду на Верховину.
Великий прихильник «гори» Володимир Петренко цього разу змушений був віддати перевагу першому етапу Кубку Лиманів, якій відбувався в ті самі вихідні. Антон Корзун, Денис Лохман та Борис Ганджа пошкодили свої автомобілі під час ралі «Фортеця», з якого минуло лише два тижні. Любомир Кріль, як відомо, віддавав свій еволюшен в оренду Іванові Остапченку, який їхав ту саму «Фортецю» головним «ноликом» – імовірно, що після цього автівку також потрібно було як мінімум ретельно перевірити та відновити. Власне, це й є всі стабільні повнопривідні учасники гірського чемпіонату минулого року – а очікувати на те, що їм на зміну раптово прийдуть нові, на жаль, поки що не доводиться.
Отже, знов, як і два роки тому, ще до початку змагань було ясно, що переможцем обох етапів («Трембіта Буковель» та «Трембіта Буковець») стане пілот, якому це донині ніколи не вдавалось. На жаль – з точки зору інтриги, – вгадати ім`я цього пілота також було неважко: єдина в пелотоні дволітрова Honda Civic під керуванням Дмитра Захарова не мала собі рівних. Підкреслимо, що майстерність пілота відіграла в цьому не менш важливу роль, ніж потужність авто – до прикладу, Віталій Юр`єв, який виступав на тій самій «хонді», не міг змагатись навіть за призову трійку.
Тому за даних умов перемога Захарова є цілком заслуженою – питання полягає тільки в тому, чи складе хтось конкуренцію Дмитру на трьох етапах, що залишились? Наразі перевага львів`янина настільки вагома, що він не тільки одноосібно очолює залік класу А3, але й вийшов на першу сходинку в абсолютному заліку чемпіонату! Очевидно, що без втручання з боку повноприводників навряд чи хтось з конкурентів зможе завадити Захарову досягти бажаної мети…
Таким чином, єдиним місцем в пелотоні, де протягом усього уїкенду точилася завзята боротьба, був клас А2 – той самий, свого часу найпопулярніший в українському спорті клас «вісімок». На Буковелі та Буковці до пари лідерів класу – Сергія Бабака та Максима Волинця – долучився ще один відомий кільцевик з Києва, Сергій Юнашев на прізвисько «Юнга». Власне, саме цій трійці мають завдячувати прихильники гірських гонок – адже ці пілоти подарували їм справжнє свято адреналіну.
Попри те, що обидва етапи, суботній та недільний, закінчились однаково – Бабак ставав першим, Юнашев другим, Волинець третім – це жодним чином не свідчить про відсутність боротьби. Скажімо тільки, що відстань на фініші між Бабаком та Юнашевим на «Буковелі» становила 1,1 секунди – а на «Буківці» взагалі 0,8 секунди! Власне, саме такою й має бути щільність результатів в гірських перегонах – якщо, звичайно, спортсмени не «відбувають номер», а дійсно налаштовані на боротьбу…
Власне, повертаючись до турнірного становища в класі А2, можна констатувати той факт, що тут з часом стає все цікавіше. Нагадаємо, що перемогу на перших етапах в Трускавці здобув Волинець, але на Верховині Бабак потужно відігрався. Таким чином, дуже багато важитиме в турнірному плані наступний «спарений» уїкенд гірського чемпіонату, який пройде наприкінці червня в Закарпатті.
Фото © Маркіян Клименко
